Поки Прикарпаття залишається лідером із захворювання на кір, у Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) уже говорять про можливий спалах дифтерії.

Дифтерія – це інфекційне захворювання, що провокується впливом специфічної бактерії, передача якої (зараження) здійснюється повітряно-крапельним шляхом. Дифтерія, симптоми якої полягають в активації запального процесу переважно в області носоглотки і ротоглотки, характеризується також супутніми проявами у вигляді загальної інтоксикації і низкою поразок, безпосереднім чином зачіпають видільну, нервову та серцево-судинну системи

Джерелом інфекції є хворі або носії. Несприйнятливість до хвороби забезпечується наявністю в крові захисних антитіл, що утворюються шляхом активної імунізації з раннього дитячого віку.

Вхідні ворота інфекції – верхні дихальні шляхи, куди збудник потрапляє з потоком повітря при кашлі, розмові. Основним фактором патогенності дифтерійної палички є виділяється нею екзотоксин. У місці впровадження відбувається розмноження бактерій з виділенням токсину, який пошкоджує слизову оболонку з розвитком запального процесу. Нетоксигенні різновиди збудника захворювання не викликають.

Обстеження на дифтерію включає  визначення рівня захисних імуноглобулінів (IgG) в крові. Дослідження крові на наявність антитіл до дифтерійному екзотоксину виконують для вивчення напруженості специфічного імунітету, ефективності проведеної вакцинації, а також в якості додаткового діагностичного критерію при дифтерійної інфекції.

Дослідження антитіл до дифтерійному анатоксину можна виконати в імунологічній лабораторії нашого медичного центру  . Матеріалом для аналізу є венозна кров. Спеціальної підготовки до дослідження не потрібно. Кров беруть натще.

При різних рівнях IgG в крові розрізняється та подальша тактика.